Учасників конгресу хвилювали питання функціонування української мови в різних сферах і галузях, підняття престижу українського слова не лише в освітній, науковій галузях, але й на різних щаблях державно-адміністративного ладу.

Не обминалися питання унормування україномовної термінології в сучасній науково-технічній сфері; обгорювались питання мови сучасних україномовних підручників, з’ясовувалось місце української мови в колі світових мов, а також роль діаспори в збереженні української мови як визначального духовного чинника консолідації українців як загальносвітової спільноти. Окрему увагу приділили розробці та впорядкуванню україномовного контенту для наповнення глобальної інформаційної мережі Інтернет, впровадженню україномовних програмних засобів, у тому числі у навчання та освіту.

Говорили учасники про наболіле: нагальну потребу проведення мовної політики в державі, про створення Комітету з питань мовної політики при Кабінеті Міністрів України, про створення моніторингової комісії, яка б досліджувала проблеми функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя, про оновлення мовного законодавства в Україні.