НОВИНИ » УКРАЇНСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ ЛІЦЕЙ

День Соборності — свято України, що відзначається щороку 22 січня в день проголошення Акту возз'єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році.

Свято встановлено в Україні «…враховуючи велике політичне та історичне значення об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави…» згідно з Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42/99.

22 грудня відбулася презентація книги "Червона Атлантида" Ганни Герман.

Цю повість пані Герман підготувала ще у листопаді 2010. А літературною творчістю вона займається вже давно. Ще у 2003 році вийшла її збірка новел "Піраміди невидимі".
За словами пані Анни, це книга про трьох сильних жінок, життя яких охоплює ще радянські часи і продовжується в нашому. Їм трапляється і щастя, і нещастя, і їм потрібно впоратися з усім цим. Всі описані події відбуваються на фоні типового галицького села кінця минулого століття. Дизайн виконано в стилі вісімдесятих років, що мабуть має за мету максимально відповідати описаним подіям і спонукати читача до якнайширшого їх осмислення.

В Україні святого Миколая завжди вважали покровителем і заступником дітей. У ніч із 18 на 19 грудня Миколай кладе подарунки слухняним дітям під подушку або до черевика біля порога чи глиняного полумиска, який увечері перед сном малеча ставить на підвіконня. Подарунки одне одному іноді готують і дорослі. Насамперед – тим, хто протягом року не скупився на добрі діла.

Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине.
От де, люде, наша слава,
Слава України.

16 грудня в ліцеї відбувся неповторний концерт Національної заслуженої капели бандуристів імені Григорія Майбороди. Шляхетність, краса, гармонія, дух героїчного минулого, ліризм – так змінювались світовідчуття від почутого.

Засновник і перший диригент Капели бандуристів В.Ємець свого часу стверджував: «Народ так довго живе, як довго живе його національне мистецтво. Кобзарство — це наше питоме й найбільш властиве нам національне мистецтво. Воно сягає в ще дохристиянські часи, бо вже тоді предки мали кобзу, про що знаходимо підтвердження в арабських описах нашої Батьківщини з тої понад тисячоліття віддаленої від нас доби. І так довго, як житиме в Україні кобзарство, не страшні для українського народу ні Соловки, ні Колими, ні тюрми, ні тортури, ні самі розстріли новітніх лицарів-кобзарів».

Українське народне прислів'я стверджує, що "сумний грудень у свято і будень". Та це прислів'я не для молоді. Адже саме в грудні молодь збирається майже щодня. 3 останнім місяцем року пов'язано чи не найбільше з народних свят - День Андрія за ім'ям християнського святого Андрія Первозванного, що випадає на 13 грудня. З цим днем пов'язана значна кількість різноманітних звичаїв, обрядів і повір’їв, а також угадування майбутньої долі, ворожіння, ритуальне кусання калити. Від нього віє чарівною язичеською стихією.

Поверь в свой разум, в свой талант и руки
И вслед моим направь свои стопы!

Так говорила найосвіченіша людина ХІІІ століття - Михайло Ломоносов. Складно назвати царину науки, техніки, культури, де б він не зробив вагомий вклад для її розвитку. Він зумів осягнути у своїй творчості всі головні галузі знань, фундаментальні, засадничі їхні проблеми, і настільки глибоко проникнути в саму суть незрозумілих в його час явищ, що і тепер залишається нашим сучасником.
Як заповіт залишив нащадкам слова:

"Ломоносовські естафети".
Учасники імпрези до 300-ліття Михайла Ломоносова.

Тож відкривайте нові обрії знань, робіть нові відкриття, ніколи не зупиняйтесь – меж досконалості немає!!!

Груднева експозиція Картинної галереї ліцею представлена живописними роботами Олександра Добродія, презентація яких відбулася 8 грудня.

Архітектурні мотиви, театралізовані сцени або світ країни снів на полотнах Олександра Добродія перегукуються із казковим потойбіччям, відбивають наші неочікувані мрії. Це щирий, відкритий митець, який бездоганно виконує те, що любить, про що сам мріє і запрошує нас помандрувати дивовижним світом. У київському мистецькому житті важко знайти сьогодні стільки чистоти і щирості, а тому живопис Добродія стоїть осторонь від будь яких угрупувань. А ми дивуємося майстерності автора - на нечастих виставках якого ми кожного разу знаходимо щось нове в живописі.

Зустріч із Наталкою Фіцич, відомою тележурналісткою, випускницею ліцею та Володимиром Ар'євим, українським журналістом, автором програми
"Закрита зона", Народним депутатом 6-го скликання.

1 грудня 2011 року - 20-а річниця Всеукраїнського референдуму
проголошення незалежності України

Приймаючи 24 серпня 1991 року Акт проголошення незалежності України, Верховна Рада одночасно ухвалила постанову «Про проголошення незалежності України», яка передбачала: «1 грудня 1991 р. провести республіканський референдум на підтвердження Акта проголошення незалежності».

Референдум відбувся 1 грудня 1991 року в атмосфері пробудження політичної свідомості громадян, піднесення політичної активності суспільства та його включення в політичний процес, пов’язаний із боротьбою за українську національну державність. Усе це зумовило високий рівень участі громадян у голосуванні та позитивний результат референдуму.

У голосуванні взяли участь 31 млн. 891,42 тис., або 84,18% загальної кількості виборців. Ствердну відповідь на запитання бюлетеня дали 28 млн. 804,071 тис., або 90,32% із тих, хто взяв участь у голосуванні. Важливо було, що, незважаючи на регіональну різницю в результатах голосування, більшість громадян усіх регіонів України, включно з Кримом, дали позитивну відповідь і підтримали Акт проголошення незалежності України.

Підготовка і проведення референдуму здійснювалися відповідно до європейських стандартів, без примусу, фальсифікацій та порушень встановленої законом процедури. Як одностайно відзначили численні міжнародні спостерігачі, котрі представляли парламенти багатьох країн світу, неурядові організації та такі авторитетні міжнародні інституції, як Європарламент і Бюро вільних виборів НБС, під час референдуму відбувся вільний і демократично висловлений вибір народу України, вибір
на користь української незалежної державності.

Отже, одвічне прагнення українського народу до свободи, яке в новітній час знайшло своє історичне втілення спочатку в Декларації про державний суверенітет України, а згодом — в Акті проголошення незалежності України, було переконливо підтверджене вільним і потужним народним волевиявленням.

Урочиста імпреза до річниці Всеукраїнського референдуму.

Про перші кроки становлення незалежної держави України вихованці ліцею почули з уст Першого Президента нашої країни, голови Піклувальної ради ліцею Л.М.Кравчука 2 грудня 2011 року під час зустрічі-діалогу, присвяченій 20-й річниці Всеукраїнського референдуму проголошення незалежності України.

Почесними гостями свята в ліцеї були О.А. Федоренко, заступник голови Печерської районної в місті Києві державної адміністрації з гуманітарних та соціальних питань; О.П. Донець, начальник відділу з питань внутрішньої політики ПРДА; В.З.Горюнова, начальник Головного управління освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради; О.В. Батечко, начальник управління освіти Печерської районної в м.Києві державної адміністрації.

Ми – українці!
Гордо несемо Вітчизни ім’я.
Разом могутні, разом ми сильні.
Велика родина і дружна сім’я!
Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не переможе мій народ!

Голодомор 1932-1933 років є однією з найбільших трагедій в історії українського народу. Сьогодні світова громадськість засуджує голодомор в Україні, як організований владою злочин.

Вихованці Українського гуманітарного ліцею долучилися до вшанування пам'яті жертв Голодомору. Слова імпрези, проведеної ліцеїстами 13 гр. (куратор Т.М. Шкрабалюк) прозвучали як символ перестороги проти повторення подібних трагедій на українській землі.

"При Майстрах якось легше. Вони як Атланти.
Держать небо на плечах. Тому і є висота..."
Л.Костенко

До 20-річчя Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася педагогічна рада "Мого ліцею обрані вершини..."

Майстер-класи Заслужених Учителів Ліцею В.Ф.Чукіної , Л.О. Доненко , А.А.Ткач , М.П.Кононенко , Ж.Л.Драгунової , Г.І.Карпюк - це занурення в глибини океану української граматики, насолода вишуканими поетичними метафорами та образами, відкриття законів фізики виживання, експресія, нестандартність, креативність. А слова Євгена Сверстюка, доктора філософії, про найбільшу тривогу світу - духовну кризу людства, заклики до "віри, що гори рушить, ", "високости духу" не залишили байдужими серця ліцеїстів.

24 листопада відбувся науково-методичний семінар "Українознавство як чинник виховання громадянськості в акмеологічній системі сучасного загальноосвітнього закладу" для вчителів українознавства ЗНЗ м.Києва. У семінарі взяли участь понад 50 київських педагогів. Серед присутніх були методисти районних науково-методичних центрів, учителі українознавства київських шкіл, ліцеїв і гімназій, викладачі факультативних курсів, керівники шкільних музеїв, лабораторій, кабінетів, гуртків українознавчого (народознавчого, етнографічного) спрямування, співробітники ІППО КУ імені Бориса Грінченка.
Педагоги взяли участь у роботі трьох творчих лабораторій: «Українознавство в акмеологічній системі сучасного ЗНЗ» (керівник – І.А. Головай), «Громадянськість як складова соціальної зрілості особистості в контексті акмеологічних підходів виховання» (керівник – Л.І. Васюник) та «Формування національної ідентичності як складової соціальної зрілості особистості» (керівник – А.О. Помазан). У стінах ліцею учасники заходу відвідали Музей культурної спадщини України та виставку живопису Олександра Кари «Мелодії рідного краю».
Окремо відзначимо, що на семінарі відбулася презентація методичного посібника І.А.Головай «Уроки українознавства в ліцеї», відтак методична скарбничка вчителів українознавства поповнилася ще одним змістовним, цікавим і корисним виданням.

17 листопада 2011 року у рамках проведення Тижня української писемності відбулася імпреза «Божа мова – рідна мова». Про мовне питання у спадщині Анатолія Погрібного, доктора філологічних наук, професора, вихованці ліцею почули від Г.Г.Погрібної, вдови письменника.

Назвеш це ім’я й одразу вибудовується ряд: письменник — просвітитель — вчений — просвітянин — народний професор. Анатолій Погрібний був прекрасним громадським діячем. Скрізь він був людиною чесною, щирою, порядною, доброю. Не так багато є людей, що поєднують в собі й громадські чесноти, і людські. Багатьом він повернув віру в Україну, повернув віру в те, що наша держава буде жити, вона безсмертна.

В історії кожної країни є дати, які живуть віки, про які завжди пам'ятають і згадують з особливою шаною. Такою датою в історії України є
6 листопада 1943 року, дата визволення нашої столиці – міста Києва з-під гніту німецько-фашистських загарбників.

4 листопада 2011 року ліцеїстами 22-ї історико-філософської групи була проведена історико-літературна композиція «В житті є пам'ять, що ніколи не вмирає».

Цікавий діалог та дискусія про стан української літератури та мови, видавничої справи, долі митця в Україні відбулися 2 листопада із відомим українським письменником, громадським діячем, лауреатом Народної Шевченківської премії, Василем Миколайовичем Шкляром. "Батько українського бестселера", автор резонансного роману "Залишенець.Чорний ворон", розказав про документальні джерела зазначеного вище твору, про можливість його екранізації. Цікавили ліцеїстів питання і про літературних кумирів, і про творчі плани, і про захоплення.

Презентація експозиції «Мелодія мого краю» Олександра Кари, що відбулася 27 жовтня в Картинній галереї ліцею, розкрила вихованцям традиції стародавнього православного мистецтва Київської Русі та Болгарії, поєднані з сучасними тенденціями. Живопис О.Кари характеризується великою образністю і поетичністю. Йому вдається знайти лаконічні, майже знакові засоби, які в той же час є життєво переконливими. Його творчість несе в собі позитивний потенціал народної культури, енергії.

Із біографічної довідки:
Олександр Кара народився 1956 року в селі Нові Трояни Болградського району Одеської області. Отримав академічну освіту на художньо-графічному факультеті Педагогічного інституту ім. К.Д.Ушинського. Художник-живописець. У 2005 році став лауреатом конкурсу "Людина року", здобувши звання "Художник року" (висунутий Асоціацією болгар).

Круглий стіл "Партнерство в освіті" веде Г.С. Сазоненко, директор ліцею, кандидат педагогічних наук, народний вчитель України.

                              Наш ліцей - і рідний дім, й духовний храм.
                              Хай 20 літ - то скромний ювілей,
                              Але він премного варт.
                              Це авангард!!!
                              Йому хвала, і визнання, і шана!
                              Ми йдемо разом. На білих островах
                              Накреслена мета і перспектива,
                              Де мрій юнацьких легкокрилий птах
                              Над рідним краєм піднімає крила.

День Учителя в Українському гуманітарному ліцеї

                                       О, вчителі! І слів не підібрати,
                                       Епітетів, метафор, порівнянь,
                                       Щоб вдячності рядочки проказати
                                       За те, що щедро віддаєте нам.

                                       О, вчителі! Прекрасного ви гідні,
                                       Бо вибрали в житті свою мету;
                                       І нині кажемо: – Спасибі, рідні,
                                      За вашу місію подвижницьку й святу!

25 років тому 26 квітня 1986 р. Україна пережила одну із найстрашніших катастроф в історії людства – аварію на ЧАЕС.
-          Що сучасне покоління знає про цю трагедію?
-          По кому дзвонять Чорнобильські дзвони?
-          Які наслідки катастрофи для України?

Цим питанням ліцеїсти ІІІ курсу присвятили цьогорічний колективний інтегрований науково-дослідницький проект «Чорнобиль… Уроки історії» (керівник проекту - Я.М. Гольденберг).

Захист колективного інтегрованого науково-дослідницького проекту
«Чорнобиль… Уроки історії» у міському Будинку вчителя.

Хай стане світ міцнішим у стократ,
Хай над землею небо чисте буде,
Чорнобиль - попередження, набат,
Його уроків людство не забуде!

У рамках Форуму міністрів освіти європейських країн «Школа ХХI століття: Київські ініціативи» Український гуманітарний ліцей приймав почесних гостей Бердхарда Чаберу, голову департамента по освіті та культурі Європейської комісії, координатора групи А-1 безперервної освіти та Каріну Уферт, голову Європейського студентського союзу, експерта Ради Європи з якісної освіти. Мета діалогу - обговорення перспектив та пріоритетних напрямів розвитку освіти в європейських країнах, компетентності для життя в ХХІ ст. (стандарти освіти), освіта упродовж життя.

15 вересня відбулося відкриття експозиції Сергія Якутовича, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, народного художника України, члена-кореспондента Академії мистецтв України.

Художником були створені видатні проекти в різних жанрах образотворчого мистецтва: ілюстрації до роману О. Толстого «Петро I», естонського епосу «Калевіпоег», повісті М. Гоголя «Тарас Бульба» та ін.; серії станкових робіт, оформлення художніх фільмів «Молитва за гетьмана Мазепу» і «Тарас Бульба», серія живописних робіт. Він ілюстрував видання Шекспіра, Достоєвського, Гончара, Гоголя... усіх не перерахуєш. Певний час — наприкінці 90–х — Якутович працював у Іспанії, де писав величезні живописні полотна. Взагалі, масштабність, розмах притаманні цьому художнику. Якутович каже, що його місія була визначена ще з дитинства: йдеться про коло спілкування батька, куди входили, зокрема, Сергій Параджанов та Юрій Іллєнко. Можливо, звідти — працездатність та відповідальність майстра, а також постійні пошуки нового. За словами митця: «Нещодавно я зрозумів, чому я не художник: на мене покладена інша місія. Це сформувалося ще в дитинстві. З 14 років я працюю художником–ілюстратором, я — опосередкована людина, для мене головне текст. І я можу проілюструвати все, що завгодно, навіть замітку в газеті. Головне, щоб я любив».

Наш корабель, наш флагман, наш ліцей
Приймає нині дорогих гостей,
Запрошуючи щиро на гостину
Всю Україну…
І хай пройшло всього лиш 20 літ
Ми гордість краю. Суть його, ми – цвіт!
Наш зір ясний, що обнімає вись.
Ми встояли. Зросли. Ми – відбулись!

                          Нам 20 літ… ми дужі й молоді.
                          Нас не спинить у поступу ході.
                          Ліцейний гімн, символіка, значки –
                          Усе це переймають новачки.
                          Нехай їх старт і мрій високий злет
                          Успішним буде і веде вперед!

Серпень для педагогів ліцею – це приємні зустрічі, враження і, безперечно, традиційні виїзні серпневі педагогічні ради. Цього року інтелектуальна мапа учителів Українського гуманітарного ліцею доповнилась унікальними історичними реаліями Переяслава-Хмельницького.

Чим запам’яталася ця педагогічна подорож? Дружніми зустрічами з викладачами Переяслав-Хмельницького педагогічного університету імені Григорія Сковороди, спілкуванням з проректором з наукової роботи Сергієм Миколайовичем Риком, відвідуванням унікального Музею Шевченкового «Заповіту», чарівною екскурсією місцями Григорія Сковороди.

Велична історія славетного Переяслава, мудрі заповіти Г.Сковороди, краса рідної України – усе це наснажило педагогів ліцею перед початком нового навчального року.

Ось вони – ясночолі,
Абітурієнти слави!
Вітаєм вас, філологи-естети,
Історики, юристи,
Прагматики-економісти.
Зводіть мости,
Змагайте лінь, плекайте чин,
Йдіть до вершин!

Традиційною стала співпраця Українського гуманітарного ліцею з освітянами Китаю. Нещодавно (з 27 квітня по 9 травня 2011 року) група ліцеїстів відвідала середню школу №1 району Сяодень міста Тайюань провінції Шансі. Проживання у сім’ях, мовна практика китайською, знайомство з культурними традиціями Піднебесної – все це сприяє розвитку мовних та полікультурних компетенцій ліцеїстів.

Відкриття авторської художньої виставки «Радість Життя»
(живопис на склі) Людмили Галіциної.

Людмила Галіцина - головний редактор газети «Управління освітою», науковий співробітник Інституту соціальної і політичної психології НАПН України, відмінник освіти, лауреат літературної премії імені Грицька Чупринки.

Багатогранність особистості Людмили Галіциної вражає. Талановита поетеса, відомий редактор, успішна жінка, вона вразила учнів та вчителів ліцею ще одним своїм незвичним захопленням – живописом на склі. Натхненна одними з найпрекрасніших витворів природи – квітами, вона створює свої роботи: яскраві, ніжні, повітряно-легкі та невловимо-прозорі. В них органічно поєднуються казка і правда, фантазія і реальність. Витвори вражають вишуканістю виконання, багатою образністю.

Традиційний святковий прийом у директора
переможців ІV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад
та ІІІ-го етапу конкурсу-захисту учнівських науково-дослідницьких робіт МАН

            Титарчук Євген (25 гр.)
            Панько Софія (32 гр.)
            Гончаров Віктор (23 гр.)
            Мельник Христина (22 гр.)
            Гайдук Анастасія (33 гр.)
            Казакова Маргарита (33 гр.)
            Петренко Ольга (31 гр.)

Зустріч ліцеїстів із найвідомішою мисткинею української діаспори
Еммою Андієвською

Поетичне слово Емми Андієвської незвичайне, не таке, яке ми всі звикли читати в програмних творах. Ознайомтесь, як вона сама його бачить: «Мені цікаво писати до такої публіки, як я сама. Мені ніхто не диктує, що і як писати, це тільки я вирішую, який мій світ, і я в цьому світі порядкую. Але не так порядкую, як намагаюся вирвати з того невимовного небуття осмислене вже неосмислення. І це, властиво, мета поезії».
Наша землячка знана у західному світі і як художниця. Незвичайною є малярська майстерність Емми Андієвської. Вона є художником з даром оригінального творчого мислення, її малярство комунікативне, довірливо налаштоване до людей.